«НІ!» – Стройовому Статуту Збройних Сил України! «ТАК!» - «Впоряду Збройних Сил України»!

https://nashedilo.blogspot.com/2018/01/blog-post_92.html

Реформи Збройних сил України передбачають зокрема оновлення стройової підготовки та статутних документів, які визначають роботу армії, повідомив представник управління зв’язків з громадськістю ЗСУ. https://www.radiosvoboda.org/a/28900230.html

За його словами, нові стройові статути будуть більш демократичними, а елементи підготовки – адаптовані до практики західних країн.

Тобто нащадки тих, хто «адаптовував» колись українців до практики російської імперської, а потім «совєтської» армії, нині «адаптуватимуть» наших синів до «практики західних країн», лиш би не до української військової традиції. І це – дуже прикро. Адже маємо свій власний український «Впоряд», витоки якого сягають козацької доби.

Як стверджують воєнні історики, гетьман П.Сагайдачний регулярно влаштовував «пописи» (огляди) козацького війська. Один із сучасників описав такий попис козацьких полків 1619 р. в таборі над річкою Узенем: «Довго полки пересували на гору й за гору, довго мішалися... Дальше полки за порядком давали постріли. Потім полки повернули до табору, показуючи їх нам, і кожний полк ішов до свого становища». Такий «генеральний попис» був у 1637 р. перед послом польського короля: «Вивели все військо в поле, казали їм презентуватися й дати сальву за здоров’я короля. І виконали вони це так злагоджено, що кожний міг переконатися, як добре приготовані вони до морського походу». За гетьмана Б.Хмельницького у 1649 р. був попис війська під Києвом над річкою Либіддю. Московський посол у 1658 р. оглядав попис війська гетьмана І. Виговського.

У 1725р. А.Маркевич записав до свого щоденника, що «...козаки й товариство бунчукове рушили з обозу й ішли за регулярними зараз, по 4 людей у шеренках». Останній гетьман Козацької України К. Розумовський ввів для формувань «виборних» козаків однострій.

Хоч постійної муштри і не було, та козацьке війська було належно вишколене і в прилюдних виступах козацькі полки вміли утримати добрий порядок. Як про це згадував І. Котляревський:

«Так вічной пам’яти бувало у нас в Гетьманщині колись:

Так просто військо шиковало, не знавши: «стой, не шевелісь!».

Так славнії полки козацькі — Лубенський, Гадяцький, Полтавський

В шапках, було, як мак цвітуть.

Як грянуть, сотнями ударять, перед себе списи наставлять,

То мов мітлою все метуть!»

Доброму муштровому вишколу козацьких полків сприяла також військова музика. Вже у кінці XVI ст. козаки на Січі мали бубни (літаври) і труби,— навіть срібні труби, даровані австрійським цісарем. У 1601 р. в полку чисельністю 500 козаків був 1 трубач, 1 сурмач та 1 довбуш. У бубни або літаври били, як скликали раду, на бубнах вибивали гасло, трубами давали знак, що треба готуватися до походу. Музика грала також війську в поході й на урочистостях: «Полковники, старшина полкова й сотники з усіма козаками, при військовій музиці, зі знаками (корогвами) йшли пішки в місто» — на вибір гетьмана 1734 р.

Основою муштрової підготови козаків був лад. Він, як ніякий інший вид навчання, виховує швидке, точне та одностайне виконання волі отамана.

Муштровий вишкіл має великий вплив на всіх, хто вивчає військову справу. Він загартовує волю військовиків, сприяє дотриманню порядку й дисципліни, вдосконалює вміння володіти своїм тілом, розвиває увагу, спостережливість, колективізм і виконавчість. Тому він має проводитися рідною мовою. Адже команди чужою мовою мимоволі виховують підлегле ставлення до всіх носіїв цієї мови. Це небезпечно, зокрема в разі війни із країною-носієм командної мови.

Недаремно в 1992 році за дорученням Міністра оборони України генерал-полковника К. Морозова була створена термінологічна комісія ЗСУ на чолі з професором Я. Дашкевичем. Заступником голови комісії був історик Б.Якимович. До її складу входили мовознавці: професор М. Демський, доцент А. Капелюшний, Г. Войтів, професор О. Сербенська, військовики: кандидат військових наук полковник О. Михайленко, полковник С. Кашин, підполковник В. Пендак, підполковник В. Тарчинець, підполковник запасу О. Зелінський, історик І. Сварник, композитор Б. Янівський. Члени комісії опрацювали словник-мінімум, який видано у 1995 році як Українсько-російський словник для військовиків і рекомендовано за нормативний Міністерством оборони України. Згідно норм цього словника професор А. Бурячок уклав «Муштровий Статут Збройних Сил України». Однак його впровадженню завадили проросійськи налаштовані чиновники Міністерства оборони України і депутати «групи 239» Верховної Ради.

Щоб не допустити втрати здобутків термінологічної комісії ЗСУ, полковник Сергій Рудюк на основі «Муштрового Статуту Збройних Сил України» створив навчально-методичний посібник «ВПОРЯД». Його популяризація – це крок до поширення української військової термінології, підвищення рівня знань української мови у навчальних закладах, а відтак і в Збройних Сил України.

http://osvitportal.loda.gov.ua/gra_sokil_dzhura_

Муштровий Впоряд дитячо–юнацької військово–спортивної патріотичної гри «СОКІЛ» («ДЖУРА») Українського Козацтва (навчально–методичний посібник).

http://dzhura.org.ua/Vporyad_1.pdf

http://osvitportal.loda.gov.ua/metodychni_materialy_54e70a7d9ed3f

Команда Черкаської області виконує вправи «Впоряду» на фінальних змаганнях військово-патріотичної гри «Джура»-«Сокіл» Українського козацтва.

https://www.youtube.com/watch?v=3Ta2BMWH_jw

Львів - 2014

Посібник розрахований на воїнів батальйонів (куренів) територіальної оборони та учасників дитячо-юнацької військово-спортивної патріотичної гри «Сокіл» («Джура») Українського козацтва.

У навчально-методичному посібнику викладено рекомендації щодо навчання воїнів та учасників дитячо-юнацької військово-спортивної патріотичної гри «Сокіл» («Джура») Українського козацтва муштрових рухів і хватів та злагодження структурних підрозділів гри, удосконалення муштрового вишколу на інших заняттях та у повсякденному житті. Визначається порядок проведення муштрових оглядів і перевір.

Посібник укладений полковником Рудюком С. П.

Видання друге.