ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНО-ІСТОРИЧНА ПОБУДОВА КОЗАЦЬКОГО ЧОВНА КОЗАКАМИ "ЗОЛОТОЇ ПАЛАНКИ"
Власними силами будували байдак козаки Печерської сотні з Києва.
Справа побудови човна нашими козаками розпочалась з того. що спочатку визначились хто буде брати в цьому участь. Зголосилось достатньо козаків спочатку.
Шапа давно вивчав це питання і досвід переймав в інших побудови подібних човнів. Вирішили будувати плоскодонний човен. що мав можливість ходити по малих річках. притоках Дніпра і по Дніпру...
Малюнок Боплана. Єдина різниця від нашого, у нас човен таки плоскодонний.
Саме такого плоскодонного невеликого човна досі будують іноді в інших містах старих, де ще не закинуте рибальство на малих річках. Правда човни там трохи інші. Ті човни не заплановані для встановлення щогл з вітрилами та розраховані вже на моторний хід. Наш же чисто весельно-вітрильний варііант. як в давнину.
Якщо плоскодонні човни меншого розміру технологія зборки відома, то тут довелось експериментувати і знаходити власну технологію, якою могли користатись колись і козаки, бо вона значно простіша від тих за якими будують зараз...
Всі плоскодонні човни збираються , починаючи з днища. Збиваються дошки до ботей поперечин і потім обрізається контур човна до якого далі прибиваються бокові дошки.
Тут же пішли іншим шляхом. Контур, прорахований на комп'ютері дав нам лише приблизні розміри і він не враховував чи гнутимуться так дошки. як промальовано. Тому, спробувавши іти по розмірах з комп'ютера. зрозуміли. що ширину човна треба таки зменшувати, саме біля днища...
Далі закріпили бокові дошки до носів та середньої боті і по ним змогли приблизно побачити контур того самого днища. Але головне, треба було придумати на чьому збирати все це діло. Треба було щоб днище човна було вигнуте і відповідна від цього відштовхувався коли проктував в кголові в себе ту конструкцію...
Як передбачав так і вийшло. Дошка по центру дніща під вагою прибитих носів зігнулась так як требаю А далі вже було простою справою прибивати інші дошки.
По бортах прибили дві дошки, що задати кути наклонів для бокових шпангоутів човна, до яких прикріпили інші нижні боті днища і вже до ботей прибили скобами кожну дошку днища.
Ця праця загалом зайняла днів 6, якщо працювати з ранку до вечора. але те, що ми не всі могли зібратись докуп. та працювали ми в основному вдох з Шапою. та не кожного дня удавалось вийти на цю роботу. то розтягнулось це на три місяці з перервами довгими...
Вчора закінчили з днищем і тепер човен можна одночасно нарощувати борти і конопатити днище та смолити... По бортах залишилось поставити по 4-5 дошок(ще не вирішили точно).
Відмінність від усих інших побудованих човнів в тому, що тротини, що будуть прив''язуватись до бортів з обох боків охапками не менше півметра товщиною. будуть нести відповідне робоче навантаження, як було і в часи козаччини. а не як зараз у більшості , бутафорське...
Побудова човна продовжується. Далі будемо доповнювати фотографіями по мірі просування робіт.
ДНІПРОГРАД
Дніпровські козаки Старосамарської сотні власноруч створили аутентичний козацький струг
У Дніпрі козаки Старосамарської сотні власноруч створили аутентичний козацький струг – судно, яке січовики використовували ще з княжої доби. Будівництво затягнулось на рік. Про це повідомляє Дніпроград з посиланням на Суспільне.
Так, вперше на воду човен хотіли спустити ще у жовтні, але спочатку завадила погода, потім карантин. Головною ідєю, як зазначає один з козаків, є згадка про славу козацького флоту.
«Наш човен козацький струг називається, він плоскодонний, призначений для перевезення вантажів. На Босфорі були знайдені минулого року близько 30 таких суден, різної довжини, але мінімальний 9 метрів, там що у нас такий самий», — говорить Олег Черненко — козак Старосамарської сотні.
Габарити човна складають 9 метрів у довжину, понад метр у висоту. На носі човна знаходяться козацькі стяги та гармата. Отаман судна Олег Черненко, він же козак Ворон, розповідає, що струги використовували як вантажні судна у морських походах ще з часів князя Святослава. Тоді вони були більші та вміщали до 100 людей. Сучасний струг помістить не більше десяти.
Під час будівництва судна дотрималися усіх технологій, які використовували пращури кількасот років тому, вивчали креслення та старий човен у Підгородньому. Стики шпаклювали промасленими канатами, з очерету виклали додаткові борти, розповідає козак Ворон. Єдине, що відрізняє конструкцію від оригіналу – матеріал. У козацьку добу їх виготовляли з дубів, цей зроблений із сосни.
«Ставлять стапеля і від днища нарощують борти. У нас інша методика, ми збираємо догори дриґом – збираємо днище, а потім до нього нарощуємо борти донизу і потім перевертаємо», — говорить Олег Черненко.
Зазначається, що метою створення човна є популяризація козацьких витоків українського народу та нагадування нащадкам про славу козацького флоту.
«Нас надихнули успіхи наших козаків, які займаються реконструкцією, зокрема, вони зробили на Дніпрі байдака реконструкцію. Ми пішли іншим шляхом — не байдак, а струг. Тут біла пляма і в науці, і взагалі це козацький експеримент, а ми козаки любимо експерименти», — говорить Микола Шапа — ідейник, козак Старосамарської сотні.
За козацькою традицією, перед сплавом, судно добу було у воді. Перед тим як поплисти - вистрілили з гармати, і далі козаки вирушили у плавання Дніпром.
Автор: Іван МУРАХА
Мультимедійна платформа іномовлення Українип’ятниця, 21 серпня 2020, 14:06
НОВОСТИ РЕГИОНАПід Дніпром ентузіасти будують козацький струг | Днепр вечерний У дворі приватного будинку в Підгородньому група потомствених козаків будує копію козацького човна. — Звісно на чайку ми замахуватісь не будемо. Просто зробимо Невеликий струг для малих мілкіх річок … Альо немного таки на Щось буде схоже … Невеликий метрів немного более 8, повідомив активіст і блогер Олег Черненко. Будівництво підходить до завершення, і в перших числах жовтня вони розраховують спустити його на воду. Струга — козацький човен ХVI-ХVII ст. — один з основнох типів суден, на яких козаки здійснювали морські походи. Козачий струг відрізнявся легкістю, повороткістю і швидкохідні. Однодеревий корпус з набоями оковивался залізом, по бортах для збільшення остійності і непотоплюваності кріпили пояс з пучків очерету. Ніс і корма були гострими, палуба була відсутня, на носі і в кормі розташовувалися горища. Струг мав щоглу висотою ок. 11м з прямим вітрилом. На кормі, іноді в носі розташовувалися Загребной (кермові) весла.
Источник: https://dnepr.areas.news/pid-dniprom-entuziasti-budujut-kozackij-strug-dnepr-vechernij/
ПІД КОЗАЦЬКИМИ ВІТРИЛАМИ ПІД КОЗАЦЬКИМИ ВІТРИЛАМИ За легендою, душа козака, що віддав життя за рідну землю, - втілювалася у чайку. Цих птах шанували запорожці, вважали їх своїми янголами-захисниками під час річкових та морських походів. Ці битви, без сумніву, належать до найславніших сторінок історії українського військового мистецтва! Тактикою ведення бою на морі та на річках, сміливістю та професійною вправністю у морському бої, дотепністю під час штурмів ворожих фортець, козаки викликали неабияке захоплення навіть у опонентів. Турецькі військові діячі деколи з захопленням згадували, як відчайдушно та тактично вивірено діяли запорожці! От і французький посол у Стамбулі Філіп де Арле де Сезі називав у 1625 р. козаків не аби як – «господарями Чорного моря». Але ж, якими судами користувалися під час річкових та морських походів січовики? А Душа – Чайкою Літає У козаків існувало кілька видів човнів та суден. Одне з найбільш розповсюджених – Чайка, що вдало підходила до морських походів бо відрізнялася гарною стійкістю у буревії, була легким судном на ходу та швидким й не дуже помітним на воді. Останнє ставало справжнім дарунком у військових операціях: при буревіях, кілька таких суден, непоміченими, могли максимально близько наблизитись до великих неповоротких галер супротивника! Тож на власних вертких чайках козаки здобували перемогу і над добре озброєними турецькими галерами. На Чайці зазвичай встановлювалося 12-15 пар весел і знімна щогла, висотою 4 м з прямим вітрилом(ставили при попутному вітрі). Рульові весла на носі й кормі, були загострені й дозволяли судну легко маневрувати. Зовні чайку смолили, уздовж бортів додаючи в’язанки очерету для стійкості і непотоплюваності судна. Таке судно могло вистояти у будь-яку негоду, оті пороги Дніпрові легко долало! Та не тільки «Чайки» використовували під час походів січовики. Задіювали й менші за розмірами судна – ті ж струги.. Козацький струг теж відрізнявся легкістю, повороткістю й швидкохідністю. Однодеревий корпус його оковувався залізом, по бортах для збільшення остійкості і непотоплюваності кріпили пояс з очерету. Ніс і корма були гострими, палуби не існувало, на носі й у кормі розташовувалися горища. Струг мав пряме вітрило, від 16 до 40 весел(в залежності від дожени стругу). На кормі, іноді в носі розташовувалися загребні (рульові) весла. Озброювалися такі суда деколи й декількома фальконетами, й могли вміщувати від 50-100 чоловік (деякі човни були довжиною 15-21, шириною 5,5-6 м. Стург був зовні дещо схожий на чайку, але часто використовувався як додаткове судно, на якому перевозили або людей, або вантаж. Та й до битви його використовували, за потреби. Як Старосамарці струг звели Звісно, читати про козацькі човни- то доволі цікаво, але, як Ви відноситеся до того аби власноруч побудувати якийсь з них? Замислилися, зацікавлені але не впевнені у власних силах? А от у хлопців з Старосамарської козацької сотні м. Дніпра на це питання лише одна відповідь була – «Нічого важкого! Збудуймо. Бо ми ж – справжні козаки.» Й у наших сучасників усе вдалося! Хоч і не у робочий час працювали, не кожен день, - а коли були вільні: чи то вечорами після роботи, чи то у вихідні. Та кілько місяців копіткої праці – й нині маємо унікальну родзинку старовинного судобудівництва – козацький струг. Чи ж кожен музей такий має? А тут – ще й на ходу, вже з весни долатиме Дніпрові та Самарські вири й радуватиме очі українців згадкою про величне минуле! Ініціаторами зведення подібного дива стали двоє наших земляків-патріотів, видатних сучасних козарлюг - Микола Шапа та Олег Черненко. Ідея ж прийшла з побудовою струга не випадково. « У нас на прапорі зображено човен козацький, та й Старосамарська сотня знаходиться на річці Самарі, багато років Ми проводили фестиваль «Самарська Покрова», а от човна свого – не мали. Тож вирішили, що настав час мати своє. Ідея прийшла від Миколи Шапи. Але він думав спершу зробити «довбанку»(різновид невеликого козацького судна, що зроблений з цільної деревини). Та згодом ми вирішили самі вже побудувати плоскодонний струг. Порахували, що буде дешевше, власноруч, от і цікаво було, чи зможемо зробити так, як пращури. Для мене ж робота з деревом не нова, тож був упевнений в тому що у нас усе вийде. Радилися з майстрами, що вже робили подібні човни, вивчали старий човен у Підгородньому, креслення козацьких суден. Є певні вимоги технічні, особливості для будівництва таких суден: аби днище було вигнуте від носа й до носа. Тож, по-особливому треба було збирати струг - Вверх днищем. Ми до цього дійшли вже протягом роботи. Спершу не знали.. Коли ж я вигадав потрібний стапель (платформа для будівництва), за допомогою якого можна збирати човен, - на наступний же день робота зрушилася. Згодом лише дізналися, що саме так човни плоскодонні й збирали раніше(вверх днищем).» - згадує козак Олег Черненко. Олег Черненко, удвох з Миколою Шапою та за підтримки інших патріотів(в основному працювали 4 козаки, допомагали деколи й інші козаки, зокрема воїни –захисники України на Сході), почали власноруч на Дніпропетровщині відновлювати бувалу славу козацького флоту. Намагалися суднобудівельники дотрималися у побудові усіх технологій, які використали козарлюги ще кількасот років тому. Стики шпаклювали промасленими канатами, як то колись було! Й створили врешті доволі міцне судно. «Тон п’ять перевезе!»- хитрувато усміхається Олег Черенко. Нині струг Старосамарців має довжину майже 9 метрів та висоту 90 сантиметрів борта(буде ще й обв’язка човна з тростини –задля його стійкості на воді), струг розрахований на шість веслувальників та двох стернових. Ціна ж у яке обійшлося унікальне судно нині не така вже й велика – 12 тисяч гривень. За ці гроші придбали дерево, в основному сосну. «Хотіли виготовити весла з ясеня, але зрозуміли що то дуже буде дорого й відмовилися від цієї ідеї» - розповідає Олег Черненко. Загалом козаки лишилися задоволені своєю роботою. Могли б зробити й більший корабель, але усе упирається в кошти та вільне місце під забудову – судно розмістив на своїй невеликій господі, Підгороднянин, Анатолій Рак. «Дуже вдячні йому за це!» На усю роботу козаки загалом витратили десь 2 місяці, але через те що працювали лише по вихідним та у вільний час, - будівля стругу розтяглася аж на рік. Та врешті мають чим пишатися! До Покрови сторили унікальний козацький струг. Чекаємо на весну, аби побачити його на ходу! Анфіса Букреєва-Сетфко ID: 851713 Рубрика: Поезія, Лірика дата надходження: 17.10.2019 08:42:43 © дата внесення змiн: 17.10.2019 08:42:43 автор: АНФІСА БУКРЕЄВА(СІРКО)
Немає коментарів:
Дописати коментар